Республіка Індія – держава на півдні Євразійського континенту, на півострові Індостан. На північному заході межує з Пакистаном та Афганістаном; на півночі – з КНР, Непалом і Бутаном; на сході – з М'янмою і Бангладеш. На півдні вузька Полкська протока і Манарська затока відділяють її від Шрі-Ланки. Кількість населення — 1 млрд. 027 млн. осіб (березень 2001 р.; у 1990 р. - 844 млн.) Це друга за величиною населення, – після Китаю, – держава на планеті Земля.
Столиця — Нью-Делі (понад 13 млн. жителів)
Найбільші міста: Калькутта (понад 16 млн. жителів), Мумбаї (Бомбей) (понад 15 млн. жителів), Ченнаї (Мадрас) (6 млн. жителів), Хайдарабад (5 млн. жителів), Бангалор (4,5 млн. жителів), Ахмадабад (4 млн. жителів)
Грошова одиниця – індійська рупія = 100 пайсам.
Офіц. мова – хінді та (тимчасово) англійська, також 17 регіональних мов.
Назва країни
Офіційне ім’я країни, Індія, походить від старовинної перської версії назви Сіндху (історична локальна назва річки Інд). В Конституції Індії та в офіційному користуванні існує також назва "Бхарат", яка походить від санскритського імені давнього індійського царя, історія якого викладена в поемі "Махабхарата". Третя назва - "Хіндустан" (з перської - "країна індійців") - існує з часів Великих Моголів.
Рельєф: гірська країна Гімалаї на північному кордоні, річкові долини Гангу, Інду, Брахмапутри; плато Декан на південь від ріки Нармада - між західним і східним хребтами Гат; на заході - пустеля. Найвища точка - гора Чогорі на півночі (на кордоні з Китаєм) - 8611 м. До складу Індії входять Андаманські і Нікобарські острови, острови Лакшадвіп.